Чехія — країна з найнижчими показниками безробіття у Європі, друга за популярністю країна серед українських заробітчан. Тут панують європейські стандарти захисту прав людини, а доступ до роботи мають усі, хто готовий та хоче працювати, як резиденти, так і іноземці.
Проте для останніх є певні особливості.
LCWork розбиралися в тонкощах чеського ринку праці, зокрема в таких питаннях, як:
Та як іноземцю можна влаштуватися на роботу в Чеській Республіці, і що для цього потрібно.
Як правило, аби працювати в Чехії, іноземець має отримати дозвіл на роботу (Povolené k zaměstnání). Але це також залежить від типу дозволу на перебування в країні (тобто візи) та країни, з якої приїхав іноземець. Дозволи на роботу надають наступні види віз та дозволів на перебування в Чехії.
Або точніше, робоча карта. Вона видається громадянам, які не є членами ЄС. Робоча карта надає її власникові право на дві речі:
Зі свого боку, роботодавець також зобов’язаний повідомляти про факт найму іноземця та вести облік щодо його робочої діяльності.
Якщо іноземець (іноземка) уклав (-ла) шлюб з громадянином чи громадянкою ЧР, він може отримати візу для возз’єднання з сім’єю. Щоправда, така віза може давати певні обмеження і можливо ви не одразу зможете вільно почувати себе на ринку праці.
Це щось на кшталт Green Card в США, яку можуть отримати лише висококваліфіковані співробітники:
Тобто, отримати синю карту можуть фахівці, які мають закінчену вищу освіту, на здобуття якої ви витратили не менш як 3 роки.
Вона оформлюється протягом 30 діб максимум та надає право працювати та перебувати на території ЧР впродовж від 90 днів (короткострокова віза) до 180 днів (довгострокова віза).
Такі візи отримують для роботи на сільськогосподарських підприємствах, в готельно-ресторанному сервісі, тваринництві тощо.
Іноземець може в принципі вести бізнес, причому як фізична особа, так і як юридична особа. Варто зазначити, що якщо іноземець тільки планує відкрити бізнес, їдучи до Чехії, то він має довести, що має достатньо коштів для ведення бізнесу.
Але якщо ви маєте посвідку на проживання, то вже можете вести бізнес на рівних з чехами умовах.
По суті, це коли ви стаєте самозайнятою особою та самості ведете підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку. При цьому ви також самостійно сплачуєте податки, ведете звіти. Для цього треба отримати спеціальний дозвіл підприємця, який можна отримати через Єдиний контактний пункт.
Також можна отримати вільний доступ до ринку праці, отримавши спеціальність в будь-якому з чеських державних університетів і таким чином мати вільний доступ для роботи.
За чеськими законами, право на роботу мають усі, незалежно від гендеру, національності, віку, вірування, расової належності тощо.
Тобто вам не можуть відмовити на підставі вашої національності, або, наприклад, якщо ви інвалід. Цей захист забезпечується законом про дискримінацію або точніше — антидискримінаційним законом.
Але разом з тим, в Чехії діє ще один закон. Згідно з ним, роботодавець, відкриваючи вакансію, має надавати перевагу чехам. Точніше, він може взяти на роботу іноземця лише коли з моменту відкриття вакансії минув місяць і за цей час жоден громадянин Чехії, який подавався на цю посаду за якихось причин не підійшов. Скоріш за все мета такого закону — вберегти своїх громадян від безробіття.
Попри все, варто розуміти, що роботодавці та здобувачі роботи можуть бути різними та мати різний підхід. Деякі компанії стараються створювати багатонаціональні компанії, в той час, як інші прискіпливо відбирають персонал та беруть лише носіїв чеської мови (тобто лише чехів).
Згідно з постановою в Уряді Праці (Úřad práce ČR) іноземцю не обов’язково мати дозвіл на працевлаштування, або синю картку, або картку внутрішньофірмового працівника в деяких випадках. Зокрема це стосується іноземців, які:
Або, наприклад, ваша діяльність, що здійснюється на території Чеської Республіки спрямована власне на інтереси цієї держави.
З усім переліком виключень, за яких не обов’язково оформляти дозвіл можна ознайомитись на сайті самого Уряду Праці (інформація доступна українською мовою).
в багатьох з цих випадках роботодавець зобов’язаний вести відповідний облік та повідомити про взяття на роботу іноземця у крайовий філіал Служби зайнятості ЧР (причому, у той же день, коли іноземець розпочав виконання робіт).
Чеський ринок праці приваблює багатьма факторами одразу. Це і стабільність, і надійність законодавства, і захист прав співробітників (незалежно від того, резиденти вони чи ні). Так, будь-який працівник має право на:
Зокрема Чехія досить щедра на робочі місця. І якщо ви в принципі не з лінивих та вмотивовані на сумлінну роботу, то безробітнім тут залишитися складно.
Проте варто розуміти, що резиденти та нерезиденти мають тут дещо різні умови. Безперечно, чеський уряд дотримується європейських цінностей і має затверджений закон, що захищає усіх від дискримінації. При цьому держава захищає інтереси своїх громадян, надаючи їм більше переваг та можливостей в роботі. Або тим, хто отримав чеську вищу освіту.
В будь-якому разі, навіть при цих факторах в країні дуже багато іноземців і фактично усі вони працюють, ведуть бізнес та беруть активну участь на ринку праці.
