Світ знає багато успішних людей, всі вони досягли висот різними шляхами. Але у кожній такій історії є одна важлива деталь: ніхто з них нічого б не домігся без самодисципліни. Ця навичка дає змогу зберігати високу продуктивність.
Адже яким би талантом не володіла людина, яку б унікальну ідею не придумала, як би не любила свою справу – нічого не вийде без наполегливої роботи та вміння впоратися з рутиною. Дисципліна та самодисципліна важливі не лише у сферах, пов'язаних із розрахунками та плануванням. Без неї неможлива творчість та й навіть сам пошук роботи. Дисциплінованість наводить порядок у житті, допомагає взяти його під свій контроль та покращує його якість. Це ключ до відмови від шкідливих звичок, дотримання здорового раціону харчування та регулярних тренувань (до яких так хочеться, але так складно прийти).
Словом, самодисципліна – це справжня суперсила, яка допомагає наблизитися до ідеалу. Але як її отримати?
Попри все перераховане вище, не всі люди замислюються про необхідність цієї риси. Вони вічно не встигають, у них зриваються плани, мрії залишаються мріями – але вони не бачать (або не хочуть бачити) справжній корінь всіх проблем. Тому думку про те, наскільки важливі дисципліна і самодисципліна у житті людини, вже можна вважати першим кроком на шляху до досконалості. Другим кроком буде усвідомлення, що бути дисциплінованим – означає доводити всі починання до кінця, тобто контролювати цей процес наполовину не вийде.
Найкращою мотивацією для самодисципліни буде чесний погляд на обсяг проблем, пов'язаних із її відсутністю. Потрібно зізнатися самому собі у тому, що саме змушує почуватись погано. Не варто думати про дисциплінованість як про негативне самообмеження – насправді це не перешкода, а сходинка до успіху.
Коли цей початковий етап пройдено, настає час для створення плану дій. Він полягає не лише у розподілі часу та сил на щось конкретне, а й у вибудовуванні загального курсу. Вирішіть для себе таке:
Читайте також: Правила ділового листування
Звучить непогано, але як це відбувається на практиці?
Головною помилкою всіх охочих почати нове життя (припустимо, з понеділка) є прагнення до різких глобальних змін. Подужати все одразу, терміново перестати палити, поринути з головою в роботу або зайнятися спортом нарівні із професіоналами просто неможливо – і це нормально. Правда, для декого ця неможливість є лазівкою для відмови від самодисципліни.
Насправді починати слід з малого. Це не лише дає змогу реалізувати задумане (або хоча б його частину) і дарує відчуття задоволення («Я чогось досяг!»), а й знищує лазівку для свідомості. Якщо справа дріб'язкова, то не існує й приводу сказати: «Ні, я не зможу».
Наприклад, людина хоче почати бігати. Їй не потрібно замахуватися на марафонські дистанції, для початку вистачить і 10 хвилин. Потрібно написати великий звіт? Напишіть декілька перших абзаців.
Поділ великих завдань на маленькі етапи допоможе розпочати реалізацію та дасть відчуття контролю над процесом.
Одна із головних проблем на шляху до реалізації проєктів – неприйняття складних та нудних завдань. Куди легше займатися звичними справами або зовсім відмовитися від рутини та звернути увагу на розваги. Спроби повернутися до важливого викликають дискомфорт? Це нормально! Головний секрет, як поліпшити самодисципліну, полягає у тому, щоб перевести цей дискомфорт із негативного поля в позитивне. Сприймайте це не як покарання, а як вихід за межі базового рівня. Здійснюйте маленькі, але сміливі вилазки із зони комфорту щодня. Одного разу настане момент, коли звичним та бажаним стане не насолода малим, а підкорення вершин.
Під час реалізації великого та кропіткого завдання нерідко з’являється бажання все кинути. Вміння себе дисциплінувати полягає у контролі таких поривів, що заважають у досягненні мети. Дехто відкладає задумане під приводом завершення інших справ. Типовий приклад: будинок сяє чистотою, але важливий текст так і не написаний.
На практиці взяти це під контроль можна так. Виділіть час, коли будете займатися лише поставленим завданням. Цей відрізок може бути коротким, а завдання – маленьким, але важлива саме послідовність. Якщо ви не займаєтеся у відведений проміжок часу необхідною справою – значить не робите взагалі нічого. А якщо захочете щось зробити – займетеся лише поставленим завданням.
Для зручності все вищезазначене можна об'єднати у систему, яка отримала назву інтервального тренування.
Читайте також: Правила ділового листування
Залежно від завдання може знадобитися різна кількість інтервалів. Після 3-5 повторень настає час більш тривалого відпочинку. Це дасть змогу уникнути перевтоми, але одночасно наблизитися до необхідного результату.
Шлях до успіху може виявитися нелегким. Якщо виникає відчуття боротьби із самим собою, потрібно підключити глибоку мотивацію. Допомога оточення – потужний стимул із тих, що дисциплінує людину і дає їй сили. Існує два основні мотиви такого типу: користь результату для близьких та поділ важливого досвіду. Наприклад, заняття спортом не лише зміцнюють здоров'я, але й показують позитивний приклад; творчість може стати джерелом натхнення для інших людей.
Ще однією шкідливою психологічною установкою, що заважає досягненню результату, є негативне ставлення до невдач. Багато людей здається саме через припущені помилки та провали. Хтось робить це після десятка спроб, комусь вистачає й одного разу.
Насправді невдача – це теж перемога, не менш значуща, ніж успіх. Вона означає те, що людина вже зробила перший крок до своєї мрії. Можливо, він був здійснений не в тому напрямі, але це лише означає, що пора спробувати й інші. Відмова не ламає мотивацію, вона переходить до категорії цінного досвіду, який допоможе вибудувати правильнішу стратегію. Самодисципліна йде поряд із наполегливою працею, тому приймайте невдачі як привід рости і вдосконалюватися.
Публікація була цікавою та пізнавальною? Отримуй ще більше корисної інформації, а також знаходи круті вакансії та резюме на LC Work.