Коли ми думаємо про стабільний фінансовий добробут, нам спадає на думку асоціація з успішним та великим бізнесом, престижною професією. Але насправді вам не обов’язково бути ані власником якоїсь фірми, ані, скажімо, успішним адвокатом, щоб досягти фінансового успіху.
Ким би ви не були, скільки б не заробляли, ви можете спробувати себе в інвестиціях. У новому матеріалі від LC Work ми розберемося, яким може бути інвестор, хто це взагалі такий та як ним можна стати.
Щоб надалі уникнути плутанини, наголосимо, що інвестор – не те саме, що трейдер або бізнесмен. Наприклад, мета трейдера зводиться до звичайного: «купити дешевше – продати дорожче». Тобто заробити на спекуляціях. Інвестор, своєю чергою, вкладає гроші на триваліші терміни, щоб примножити свій прибуток.
Якщо коротко, інвестор – це простими словами, юридична або фізична особа, що вкладається в певні активи та проєкти для отримання прибутку. Водночас інвестор самостійно обирає напрям, проєкти та інвестиції, враховуючи можливі ризики та рівень прибутку.
Багато людей вважає, що інвестор та бізнесмен – це загалом одне і те саме. Начебто і ті, і інші – серйозні люди, зайняті важливими проєктами, примножують капітал… Тож у чому різниця?
Але різниця колосальна, адже це абсолютно різні ролі, різний підхід до справи та різна психологія. Тому ви – або бізнесмен, або інвестор. Розгляньмо цю різницю детальніше.
Бізнесмен |
Інвестор |
Прагне заробити гроші |
Прагне зберегти гроші |
Прагне заробити операційний прибуток |
Прагне заробити на капіталізації |
Не хоче виплачувати дивіденди |
Хоче виплачувати дивіденди |
Прагне стабільно займатися своїм бізнесом |
Має певний проміжок часу, коли він має вийти |
Створює певну цінність |
Перерозподіляє цю цінність |
Ба більше, інвестор має бути певною мірою прискіпливішим до бізнесу чи справи, в яку він планує вкладатися. Він має завжди опиратися на холодний розрахунок, факти та передусім враховувати ризики.
«Я порівнюю бізнесмена з хлопцем, який закохався у дівчину (тобто бізнес) і, відповідно, не бачить у ній недоліків, оскільки закоханий. А інвестор – як батько цього хлопця, він бачить її недоліки. Тому інвестору не можна “закохуватися”», – наголошує Маргулан Сейсембаєв, казахський інвестор, громадський діяч.
Люди бувають різними, відповідно, інвестори також. Різниця може полягати у стилі та підході до справи, очікуваних часових межах, рівні ризиків, які вони готові брати на себе тощо. Наприклад, за такими критеріями інвестори можуть бути активними або пасивними.
Аспект |
Активні інвестори |
Пасивні інвестори |
Ціль інвестування |
Отримання вищого прибутку |
Реалізація довгострокових цілей |
Стиль управління |
Активне керування портфелем |
Мінімізація активних дій |
Частота торгівлі |
Часта торгівля та перебалансування |
Рідко здійснюють торгівлю |
Дослідження ринку |
Аналіз компаній, ринкових факторів |
Не активно слідкують за новинами |
Використані інструменти |
Похідні інструменти, акції, облігації, нерухомість |
Індексні фонди, індексні пайові фонди |
Ризик та винагорода |
Високий ризик, але можлива й висока винагорода |
Нижчий ризик, але стабільний прибуток |
Одержання інформації |
Інформовані рішення на основі досліджень |
Довірче ставлення до розвитку ринку |
Вартість інвестування |
Висока вартість відстежування та дослідження ринку |
Нижча вартість, простіший підхід |
Інвестор – це професія багатогранна; тут є безліч варіантів для старту в цій діяльності та підході до ведення справи.
Їх також називають індивідуальними або приватними інвесторами. Найчастіше це звичайні люди, що інвестують свої особисті кошти в різні активи, себто – акції, облігації, нерухомість та інше.
Вони вкладають кошти в стартапи та компанії з високим потенціалом зростання з розрахунком на частку в компанії. Зазвичай венчурні інвестори працюють із молодими компаніями, на ранніх стадіях розвитку.
Це індивідуальні інвестори, що торгують через роздрібні інструменти: брокери, банки та інші фінансові посередники. Вони відіграють досить важливу роль на фінансовому ринку, адже забезпечують таким чином доступ до капіталу для компаній і допомагають підтримувати ліквідність на ринках фінансових інструментів.
Вони ж бізнес-ангели. Це приватні особи, до того ж досить заможні, які вкладаються в приватні малі компанії або ж в стартапи. Таким чином, вони допомагають отримати фінансування на початкових стадіях розвитку компанії.
Окрім надання фінансової підтримки, вони також можуть ділитися своїм досвідом чи контактами, які можуть допомогти стартапу розвинутися.
Тут вже йдеться не про окремих людей як інвесторів. Це радше великі фінансові організації, які керують фінансами своїх клієнтів та інвестують їх у різні активи для отримання прибутку. Тобто це можуть бути пенсійні фонди, страхові компанії, інвестиційні банки тощо.
Ще один випадок, коли інвестором виступає не людина, а велика компанія. У цьому разі компанія-інвестор вкладається в інші компанії для того, щоб примножити свій капітал або диверсифікувати свої операції.
Це коли державні організації інвестують в іноземні резерви, в різні активи за межами своєї країни для розширення портфеля, диверсифікації ризиків та забезпечення дохідності. Це можуть бути різноманітні інвестиційні фонди, центральні банки, урядові органи, що займаються управлінням або керують фінансами.
Інвестори, які займаються купівлею-продажем фінансових активів, збільшуючи таким чином прибуток для своїх клієнтів. Часто до цієї категорії належать представники фондових компаній, трейдерських організацій.
Їхня діяльність може бути настільки впливовою, що може навіть викликати коливання цін інвестиційних активів та похитнути глобальний ринок.
Таке питання може хвилювати кожного, хто тільки-но знайомиться з інвестиційною культурою та не до кінця розуміє, навіщо йому це. Насправді бути інвестором – це завжди думати про майбутнє та враховувати можливі ризики, включно з інфляцією. Саме через неї звичайне зберігання грошей не є ефективним.
Інвестиції – це спосіб примноження грошей, відточення фінансової грамотності та забезпечення фінансової стабільності та незалежності. Це захистить ваші кошти від інфляції, забезпечить фінансову подушку або підстрахує на майбутнє, до пенсійного віку.
Почати варто з розуміння принципів фінансової грамотності та, звісно, з заощадження вільних коштів, щоб було що інвестувати. Фінансові радники говорять, що є три головні навички фінансової грамотності. Причому ці пункти виконуються послідовно.
Інвестиції – це передусім дисципліна та мотивація. Тобто це не має бути самоціллю – просто бути інвестором. Тому потрібно почати з чітко поставленої мети та розробки стратегії.
Найперше, про що завжди має пам’ятати інвестор, що це добре продумана стратегія з урахуванням вашої фінансової ситуації, цілей та очікувань. Вона потрібна для того, щоб розуміти, яку частину накопичень варто вкласти в нерухомість, а яку, наприклад, у депозит. Це допоможе більш виважено вести інвестиційну діяльність та уникнути більшості помилок, що призводять до втрати грошей.
Багато досвідчених інвесторів радять не вкладати всі кошти в якийсь один інструмент (актив) під час формування інвестиційного портфеля. Навіть якщо цей інструмент здається вам надзвичайно ефективним. Навпаки, коли ви розподіляєте капітал за різними фінансовими інструментами, то збільшуєте шанси на стійке та стабільне фінансове становище.
Один із найоптимальніших інструментів, з яких може розпочати інвестор – це депозити, причому можна інвестувати у різні валюти. Цей інструмент не потребує від вас додаткових знань та вмінь, а в разі «падіння» банку втрачені кошти зможе вам повернути Фонд гарантування вкладів (але до певного ліміту суми, звісно). Тож, якщо ви маєте бодай мінімальну суму грошей на депозиті в банку, ви вже вважаєтесь повноцінним інвестором.
Інвестором може стати кожен, як би тривіально це не звучало. Навіть якщо ви на сьогодні із доходів маєте лише зарплатню. Взагалі, завжди, коли ми щось вкладаємо з надією отримати профіт з цього (навчаємось, щоб здобути престижну професію, наприклад), ми інвестуємо. Тому інвестор – це людина, що дивиться у майбутнє і намагається його покращити завдяки наявним у неї можливостям на сьогодні.
Головними рисами успішного інвестора є фінансова грамотність, дисципліна, стратегічний підхід та акцент на перспективах і ризиках. На щастя, такі навички не бувають вродженими; вони здобуваються практикою та готовністю вчитися і йти до мети.