На українській землі все ще триває одна з найбільших війн ХХІ століття.
24 лютого 2022 року російська армія перетнула кордон незалежної країни з метою окупації територій та повалення законно обраної влади. Нижче буде короткий виклад того, що сталося за три місяці війни в Україні.
Ці довгі три місяці почалися 24 лютого о 03:40. Російська армія спільно з урядом Білорусі атакувала Україну з неба, суші та моря. На самому початку багато мирних громадян перебралися до західних областей України, подалі від російського кордону. Згодом деякі люди почали повертатися до своїх міст, але частина українців виїхала за кордон як біженці.
Дослідницький відділ Statista опублікував статистику найпопулярніших країн серед українських біженців із 24 лютого по 7 червня. Загальна кількість людей, які перетнули український кордон під час війни в Україні, становить 7,2 млн осіб, більша частина яких перебуває у Польщі.
Країна |
Люди, які виїжджають з України, тис. осіб |
Люди, які їдуть в Україну, тис. осіб |
Польща |
3 817,56 |
1 675,45 |
Росія |
1 116,39 |
Немає даних |
Угорщина |
731,1 |
Немає даних |
Румунія |
613,44 |
304,73 |
Молдова |
491,14 |
118,17 |
Словаччина |
484,66 |
215,37 |
Білорусь |
16,65 |
Немає даних |
Згідно з українськими даними, російський уряд вивіз значну частину українських громадян на свою територію з деяких гарячих точок, як-от Маріуполь.
Щоб повністю зрозуміти, що зараз відбувається в Україні, та побачити шанси країни на перемогу у цій війні, важливо знати основні деталі та періоди. Нижче ми перерахували найважливіші події, підсумки та втрати кожного з трьох місяців війни. Війна в Україні сьогодні – це не лише збройні сутички, а й інформаційно-дипломатичний конфлікт. Результати за всіма напрямами наведено далі у цій статті.
Перші ознаки небезпеки світ побачив 21 лютого, коли президент Російської Федерації оголосив про незалежний статус окупованих на початку 2014 року регіонів – так званих Донецької Народної Республіки (ДНР) та Луганської Народної Республіки (ЛНР). Український уряд продовжував заспокоювати громадян, щоб не сіяти паніку.
22 лютого російський парламент дозволив Путіну здійснити військове вторгнення. Однак одразу ж була спрямована дипломатична і політична відповідь із боку Європейського союзу і НАТО. Повне санкційне блокування, зокрема газопроводу «Північний потік – 2», у той момент продемонструвало серйозність підходу європейського уряду.
Однак навіть такі впевнені кроки проти Росії не означали жодного шансу зупинити війну в Україні.
23 лютого Європарламент заморозив активи 351 російського депутата. То була остання спроба перед повномасштабною атакою на Україну.
24 лютого українці прокинулися від звуків вибухів бомб та повітряної атаки росіян. Три дні – це був термін, упродовж якого президент Росії планував взяти під свій контроль Україну. Прогнозів військових експертів було багато, і не всі вони передбачали перемогу України.
Українська армія та уряд довели всьому світу, що міць цієї країни недооцінена.
Із самого початку країни світу підтримували Україну дипломатично та політично, надавали важке озброєння. Наприкінці лютого 2022 року Європарламент затвердив пакет підтримки у розмірі €500 млн для української армії. Загальна фінансова підтримка країн ЄС наразі оцінюється у понад €4,5 млрд.
Російська армія зробила другу спробу штурму Києва. Водночас окупанти перебували на територіях навколо Києва, зокрема у Бучі та Ірпені. Державний обвинувач Ірина Венедиктова заявила, що загальна кількість візуальних доказів убивства громадян російськими солдатами перевищує 7000. Терор на цих територіях був величезний за кількістю убитих, зґвалтованих та побитих мирних громадян.
Пізніше, коли українська армія повернула ці території і вигнала звідти ворогів, фотографії війни в Україні набирали все більше переглядів в Інтернеті. Світова спільнота була вражена побаченою картиною жаху та жорстокості російських солдатів.
2 березня російська армія рушила до Херсона, який був оточений, і водночас спостерігалася нестача:
Це місто було першою окупованою великою територією із населенням 250 000 осіб на півдні України. Трохи згодом країна-терорист оточила Маріуполь – ще одна велика трагедія для України та її народу.
10 березня Конгрес США затвердив пакет підтримки української армії у розмірі $13,6 млрд. Європейський уряд продовжував проштовхувати санкційний пакет, який мав вивести з ладу російський уряд. Проте, як бачимо сьогодні, цього виявилося недостатньо.
За підсумками другого місяця війни в Україні кількість убитих російських солдатів досягла 15 000 осіб. Таку статистику надали представники НАТО.
Жодна зі сторін, які брали участь у війні, не здавалася і не здавала позицій. Однак Україна повідомляла про важливість для неї постачання озброєнь, що є найвпливовішим чинником у цій війні.
Переговорний процес між Україною та Росією також виходить на новий рівень наприкінці березня. Делегації країн зустрічаються у Стамбулі, щоб висунути вимоги та обговорити всі деталі можливого перемир’я. Але все ж таки Росія не збиралася закінчувати війну з Україною.
У квітні російська армія вийшла із території Київщини. Вулиці звільнених міст були сповнені трупів мирних громадян. Розпочався міжнародний скандал. Дедалі більше урядів визнавали війну в Україні геноцидом українського народу. Армія, як і до цього, захищала свою країну без необхідної зброї.
Володимир Зеленський продовжував трубити на весь світ про війну в Україні. Президент України став міжнародним героєм, який також символізує свободу та право на незалежність.
Країна-терорист стала активніше атакувати транспортно-рятувальні колони, що евакуювалися.
Європарламент не змусив Росію чекати ще більших санкцій на кшталт повного блокування імпорту російського вугілля, пиломатеріалів, цементу, морепродуктів та добрив. Водночас російські терористи масовано бомбили Маріуполь із неба, суші та моря. Несподівано українська армія та полк «Азов» потопили найбільший флагман ВМФ РФ «Москва».
18 квітня Російська Федерація відновила наступ на східному напрямку України.
Світова економіка почала падати, аналітики передбачали одну з найбільших криз у світі за багатьма напрямами, як-от продовольчий, енергетичний та фінансовий. Україна – один із найбільших імпортерів продовольства у світі – припинила постачання через неможливість це робити. Постачання російських нафти та газу також було заборонено.
Квітень став одним із найвизначніших місяців війни завдяки схваленню та підписанню Конгресом США програми ленд-лізу. Джо Байден також ініціював ще один пакет фінансової підтримки для України.
Ба більше, український уряд продовжував рух до статусу кандидата у члени ЄС. Було багато дискусій, і деякі уряди були і залишаються проти такого рішення через страх перед Росією та війну в Україні. Зеленський робив багато заяв в урядах та парламентах, щоб мотивувати чиновників підтримати країну та забезпечити швидшу перемогу. Ще одним важливим наративом українського уряду в міжнародному дипломатичному просторі було блокування Росії у всіх сенсах, доки цією країною керує Путін.
Здавалося, що саме Зеленський підштовхнув країни ЄС до готовності усунути залежність від постачання російської нафти. Німеччина заявила, що готова заборонити таку співпрацю із Росією. Це була одна з перших ознак зміни поглядів із боку німецької влади.
Ця війна стала популярнішою серед країн на міжнародному рівні. Дедалі більше президентів демонстрували бажання допомагати Україні та надавати підтримку.
Проте російський уряд, як і раніше, депортував людей з України на свою територію. За словами віце-прем’єр-міністра України Ірини Верещук, кількість перевезених на територію країни-терориста громадян України становила понад 460 000осіб.
17 травня український полк «Азов» завершив своє завдання щодо захисту Маріуполя та заводу «Азовсталь», де від жорстоких обстрілів ховалися сотні мирних жителів та поранених солдатів. Це місто стало символом української оборони. Там було вбито тисячі людей, зокрема:
Український новинний фронт невпинно транслював ситуацію в країні. 24 лютого українські телеканали анонсували інформаційний марафон, який триває і зараз. Кожну новину про війну в Україні обговорювали військові експерти, депутати, чиновники, військові та журналісти на телебаченні.
23 травня в українському суді відбулося винесення вироку першому російському солдатові. Його судили за вбивство мирного мешканця у Бучі. Він був засуджений до довічного ув’язнення за злочин.
Наприкінці травня українська армія отримала одну з перших поставок зброї з країн Європи та США. У деяких регіонах розпочався контрнаступ. Частину територій півдня та сходу повернули Україні. Російська армія почала отримувати ще більше пошкоджень і втрат як живою силою, так і у техніці.
Офіс президента США нарешті ухвалив рішення направити в Україну сучасні ракетні установки та великокаліберне озброєння та артилерію для ефективнішої протидії російському нападу.
Однак війна з наступом Росії була ще важкою, тому українська армія здійснила тактичний відступ на території Сєвєродонецька. Але ситуація на півдні для України налагоджувалась, деякі міста та села було повернуто.
Тиск ЄС та США на Росію завжди був сильним під час війни. Завдяки дипломатичним успіхам було досягнуто багато цілей. Хоча війну ще не закінчено.
До України надходить більше зброї з країн, що підтримують її. Країна відстоює право на життя та майбутнє своїх громадян. Однак ця війна переходить у жорсткішу форму, яка передбачає використання важкого озброєння та тривалих тактичних маневрів із великими втратами з обох боків.
Найбільша втрата у цій війні – це загибель як солдатів, так і мирних жителів. Найстрашніше, що втрачає країна, – це люди, а не території. Такий наратив завжди присутній у виступах та зверненнях українських політиків. Згідно з останніми даними про війну в Україні, кількість жертв серед мирного населення шокує. Верховний комісар ООН із прав людини представила таку статистику: